1. Словник української мови у 20 томах

покапати

ПОКА́ПАТИ, ає, док.

1. Почати капати.

Як роса та до схід сонця, Покапали сльози (Т. Шевченко);

– Лавріне! втри жінці піт з лоба, а то ще в діжу покапає, – знов сказала сердито Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький).

2. Капати якийсь час; прокапати.

Скілько тут [у тюремному шпиталі] .. покапало сліз даремного каяття! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покапати — пока́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покапати — -ає, док. 1》 Почати капати. 2》 Капати якийсь час; прокапати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покапати — ПОКА́ПАТИ, ає, док. 1. Почати капати. Як роса та до схід сонця, Покапали сльози (Шевч., І, 1963, 28); — Лавріне! втри жінці піт з лоба, а то ще в діжу покапає, — знов сказала сердито Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 323). 2. Капати якийсь час; прокапати. Словник української мови в 11 томах
  4. покапати — Покапати, -паю, -єш гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74. Словник української мови Грінченка