1. Словник української мови у 20 томах

поквапність

ПОКВА́ПНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. поква́пний.

[Сімон (хапає газету і переглядає):] Ох! (Читає з гарячковою поквапністю) (І. Франко);

Не поспішав [Мухтаров] подавати руку і в думці прощав поквапність і недоречність фрази Любові Прохорівни (Іван Ле);

Максим розумів, що Романов ніяк не хоче виправдати його поквапності повернутися якомога скоріше до передвоєнних справ (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поквапність — поква́пність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поквапність — [поквапн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. поквапність — -ності, ж. Властивість за знач. поквапний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поквапність — Поква́пність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поквапність — ПОКВА́ПНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поква́пний. [Сімон (хапає газету і переглядає):] Ох! (Читає з гарячковою поквапністю) (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. поквапність — Поквапність, -ности ж. = поквап. Словник української мови Грінченка