1. Словник української мови у 20 томах

покладливий

ПОКЛА́ДЛИВИЙ, а, е.

Який не любить сперечатися; який легко пристосовується до інших; поступливий, лагідний.

Я буду слугою покладливим. Платні ніякої не жадаю (І. Франко);

Юрій відповідає терпляче-покладливий він чоловік! (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покладливий — покла́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. покладливий — ЛАГІДНИЙ, поступливий, несперечливий. Словник синонімів Караванського
  3. покладливий — див. покірний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. покладливий — -а, -е. Який не любить сперечатися; який легко пристосовується до інших; поступливий, лагідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. покладливий — ПОСТУ́ПЛИВИЙ (який не любить сперечатися, схильний до поступок), ПОКЛА́ДЛИВИЙ, ПОДА́ТЛИВИЙ, ПІДДА́ТЛИВИЙ, М'ЯКИ́Й, НЕСПЕРЕ́ЧЛИ́ВИЙ. Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий і дуже соромився, що свята мадонна не дала йому войовничої вдачі (Ю. Словник синонімів української мови
  6. покладливий — ПОКЛА́ДЛИВИЙ, а, е. Який не любить сперечатися; який легко пристосовується до інших; поступливий, лагідний. Я буду слугою покладливим. Платні ніякої не жадаю (Фр., III, 1950, 163); Юрій відповідає терпляче— покладливий він чоловік! (Рад. Укр., 25.VIII 1962, 3). Словник української мови в 11 томах