поковбасити

ПОКОВБА́СИТИ, шу, сиш, док., розм.

Пішли на перон. Чую, іде потяг. Чого мені ще чекати? – і побіг під колеса. Кругом було неприбрано, упав, обдер обличчя, але під колеса не попав. Було мені від госпітальної сестри! Ну, думаю, будемо жити, як і колеса не хочуть поковбасити! (із журн.).