поколисати
ПОКОЛИСА́ТИ, поколишу́, поколи́шеш і рідко поколиса́ю, поколиса́єш, док., кого, що.
Колисати якийсь час.
Він узяв рибу на руки, як дитину, і поколисав її, бажаючи зміркувати її вагу (І. Франко);
– Мені ж ось інколи, душі козацькій, дитя поколисати хочеться: але ж ні жінки, ні дитинки, – і я стинаю голови врагам... (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поколисати — поколиса́ти дієслово доконаного виду форми -колисаю, -колисаєш,... вживаються рідко Орфографічний словник української мови
- поколисати — поколишу, поколишеш і рідко поколисаю, поколисаєш, док., перех. Колисати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поколисати — ПОКОЛИСА́ТИ, поколишу́, поколи́шеш і рідко поколиса́ю, поколиса́єш, док., перех. Колисати якийсь час. Він узяв рибу на руки, як дитину, і поколисав її, бажаючи зміркувати її вагу (Фр. Словник української мови в 11 томах
- поколисати — Поколиса́ти, -са́ю, -єш гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло. Словник української мови Грінченка