1. Словник української мови у 20 томах

покорочати

ПОКОРОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що.

Робити коротшим, укорочувати; робити надто коротким, коротшим, ніж треба.

Сукню пошили, покоротили (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покорочати — покороча́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. покорочати — -аю, -аєш, недок., рідко, покоротити, -очу, -отиш, док., перех. Робити коротшим, укорочувати; робити надто коротким, коротшим, ніж треба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покорочати — ПОКОРОЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. Робити коротшим, укорочувати; робити надто коротким, коротшим, ніж треба. Сукню пошили, покоротили (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. покорочати — Покороча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. покороти́ти, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, дѣлать, сдѣлать короче чѣмъ слѣдуетъ. Сукню пошили, покоротили. Гол. III. 73. Словник української мови Грінченка