1. Словник української мови у 20 томах

покрасти

ПОКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., що.

Украсти все або багато чого-небудь.

– Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Л. Глібов);

Стали турбаї козачих своїх прав допоминатися, а пан їхні метрики з церкви покрав та попалив (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрасти — покра́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покрасти — -аду, -адеш, док., перех. Украсти все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрасти — ПОКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., перех. Украсти все або багато чого-небудь. — Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Гл., Вибр., 1957, 50); Стали турбаї козачих своїх прав допоминатися, а пан їхні метрики з церкви покрав та попалив (Ю. Янов., II. 1958, 187). Словник української мови в 11 томах
  4. покрасти — Покрасти, -краду, -деш гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124. Словник української мови Грінченка