1. Словник української мови у 20 томах

покраяти

ПОКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Порізати щось повністю, без остачі на багато частин, шматків.

Він покраяв принесену ковбасу на рівні кусники і розділив між усіх, нікого не минаючи (І. Франко);

– Він ніколи .. м'яса не варив, але, покраявши конятину чи звірину, чи яловичину, пік на жару (О. Довженко);

Ольга Петрівна налила йому другу склянку, потім покраяла пиріг і присунула тарілку (О. Бойченко).

2. рідко. Те саме, що покро́їти.

Підрізав поли він чимало, – Якраз щоб на рукава стало, – Покраяв та попришивав – І знов рукава як рукава (Л. Глібов).

3. перен. Розділити поверхню на багато окремих частин (борознами, межами, заглибинами, смугами і т. ін.);

// Вкрити зморшками, рубцями (звичайно обличчя, шию).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покраяти — покра́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покраяти — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Порізати щось повністю, без остачі на багато частин, шматків. 2》 рідко. Те саме, що покроїти. 3》 перен. Розділити поверхню на багато окремих частин (борознами, межами, заглибинами, смугами і т. ін.). || Вкрити зморшками, рубцями (звичайно обличчя, шию). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покраяти — покра́яти порізати (ст): Покрай дрібненько в па́ски ковбасу, цибульку втри яйко і додай майонезу – буде добра салатка (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. покраяти — КРО́ЇТИ (розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо), РОЗКРО́ЮВАТИ, КРА́ЯТИ розм.; ВИКРО́ЮВАТИ (вирізати з тканини, шкіри такі частини). — Док.: покро́їти, розкро́їти, покра́яти, ви́кроїти. Словник синонімів української мови
  5. покраяти — ПОКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Порізати щось повністю, без остачі на багато частин, шматків. Він покраяв принесену ковбасу на рівні кусники і розділив між усіх, нікого не минаючи (Фр., І, 1955, 301); — Він ніколи.. Словник української мови в 11 томах
  6. покраяти — Покраяти, -краю, -єш гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку. Ном. № 939, стр. 283. Словник української мови Грінченка