покривлений

ПОКРИ́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до покриви́ти.

Чоловіки .. мало не всі плоскогруді, кахикають, мізерні, брудно-бліді, замучені при верстаті, коліна від сидні покривлені (Леся Українка);

Матрос схопився за замок, але він висів одімкнутий, трохи покривлений (І. Микитенко);

Катерина копала окопи, насипала оборонні вали, жала пшеницю, її почорнілі від горя і воєнного вогню уста, колись такі милі, мов тая калина, були міцно стулені і покривлені гримасою болю (М. Чабанівський);

// у знач. прикм.

Крешуть каміння зашкарублі черевики студентів, орішками цокотять покривлені каблуки студенток (С. Васильченко);

Через зелені вишеньки та покривлені яблуньки на гробах визирали низькі дерев'яні хрестики різної величини й віку (Н. Кобринська);

Причепуривсь [Радюк] перед дзеркалом, трохи не плюнув на свою покривлену карикатуру в дзеркалі, ще й поплямовану мухами (І. Нечуй-Левицький);

Ісен-Джан уже бачив, як шептали прокляття покривлені губи людини-звіра (Іван Ле);

Був чотирнадцятий, був чорний рік. Похмурий дощ похмуру зелілю сік. Покривлені оселі невеселі І серед них – забрьохані шинелі (М. Рильський);

* Образно. Два віки найтяжчими своїми днями відкладали навколо них [очей] свої борозенки, але з самих очей не виточили ні запального і розумного блиску, .. ні глибини, що радує людей і бентежить покривлені душі (М. Стельмах).