покривіти

ПОКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

Стати кривим; покалічитися.

Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покривіти — покриві́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. покривіти — -ію, -ієш, док., розм. Стати кривим, покалічитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покривіти — ПОКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати кривим; покалічитися. Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? (Л. Янов., І, 1959, 284). Словник української мови в 11 томах