1. Словник української мови у 20 томах

покритикувати

ПОКРИТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

Піддати критиці.

[Недокус:] – Тонкошкірий ти, Тарасе, інтелігент. Покритикували, а він і з лиця змінився. А я думав, що в тебе шкіра товста, мужича (Ю. Збанацький);

Отут моя Оришка вся! Дивна жінка, ні на кого її не зміняв би! Вона тебе покритикує, вона тобі викаже і сама ж тебе й пошанує (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покритикувати — покритикува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покритикувати — -ую, -уєш, док., перех. Піддати критиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покритикувати — КРИТИКУВА́ТИ (розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби); ПРОРОБЛЯ́ТИ (ПРОРО́БЛЮВАТИ) розм., ДРА́ЇТИ розм., ПРОДРА́ЮВАТИ розм., ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) розм., РОЗПІКА́ТИ розм., РОЗПУ́ШУВАТИ розм., ПРОПІСО́ЧУВАТИ розм., ПРОПЕ́РЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. покритикувати — ПОКРИТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Піддати критиці. Багато чим не схожі ми, — Здружила ланка нас! Відсталому — поможемо, Для друга знайдем час! Зазнавсь — покритикуємо, Полаємо при всіх… (Нех., Ми живемо.., 1960, 89). Словник української мови в 11 томах