покрівець
ПОКРІ́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко.
1. Кришка для накривання бджолиних вуликів.
Покрівці на вулики ладнаю (Сл. Б. Грінченка);
// перен. Накривка для чого-небудь.
Паляниця була накрита плетеним покрівцем.
2. заст. Те саме, що покрива́ло 1.
– У вас вже дуже старі покрівці на аналоях, котрі стоять перед чудовим образом богородиці (І. Нечуй-Левицький);
– Підеш у стодолу спати. Ляжеш на сіно. – І витягла тут же з ліжка подушку, покрівець, дала і простирадло (М. Томчаній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покрівець — покрі́вець іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- покрівець — див. покрівець малий Словник церковно-обрядової термінології
- покрівець — див. дах Словник синонімів Вусика
- покрівець — -вця, ч., рідко. 1》 Кришка для накривання бджолиних вуликів. || перен. Накривка для чого-небудь. 2》 заст. Те саме, що покривало 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- покрівець — ПОКРИВА́ЛО (шматок тканини, шкіри тощо, яким покривають когось, щось), ПО́КРИВ, ПОКРИ́ВКА рідше, НАКИ́ДКА, УКРИВА́ЛО (ВКРИВА́ЛО), НАКРИВА́ЛО рідше, ГАБА́ поет., ПОКРО́В заст., ПОКРІВЕЦЬ заст., ОПО́НА заст. Словник синонімів української мови
- покрівець — Покрі́вець, -вця; -рі́вці, -вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покрівець — ПОКРІ́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. 1. Кришка для накривання бджолиних вуликів. Покрівці на вулики ладнаю (Сл. Гр.); // перен. Накривка для чого-небудь. Паляниця була накрита плетеним покрівцем. 2. заст. Те саме, що покрива́ло... Словник української мови в 11 томах
- покрівець — Покрівець, -вця м. 1) Покровъ мертвеца. Драг. 67. Мнж. 159. Грин. II. 93. 2) Крышка для покрыванія пчелиныхъ ульевъ. Покрівці на вуліки ладнаю. Зміев. у. 3) Крышка, употребляемая для прикрыванія чего-либо. Сахар, паляниця — все те було понакривано плетеними покрівцями. Левиц. І. 293. Словник української мови Грінченка