покрівчик

ПОКРІ́ВЧИК, а, ч.

Зменш. до покрі́вець.

Настя розпочала вишивати собі покрівчик на стільчик до фортеп'яна (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрівчик — покрі́вчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. покрівчик — -а, ч. Зменш. до покрівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрівчик — ПОКРІ́ВЧИК, а, ч. Зменш. до покрі́вець. Настя розпочала вишивати собі покрівчик на стільчик до фортеп’яна (Н.-Лев., III, 1956, 240). Словник української мови в 11 томах