покір
ПОКІ́Р, ору, ч.
Те саме, що поко́ра.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покір — покі́р іменник чоловічого роду покора Орфографічний словник української мови