1. Словник української мови у 20 томах

полапцем

ПО́ЛА́ПЦЕМ, присл., рідко.

Те саме, що навпо́мацки.

Беркути відразу вдарилися вгору, Полапцем полізли равлики у нору (Я. Щоголів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полапцем — див. навмання Словник синонімів Вусика
  2. полапцем — присл., рідко. Те саме, що навпомацки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полапцем — по́ла́пцем прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. полапцем — НАВПО́МАЦКИ (НАПО́МАЦКИ) (за допомогою дотику, обмацуючи, не бачачи при цьому нічого), ПО́МАЦКИ, ПО́ЛАПКИ розм., О́БМАЦКИ рідко, ПО́ЛАПЦЕМ рідко. Він навпомацки дійшов до задвіркових дверей, одчинив і вискочив у садок (І. Словник синонімів української мови
  5. полапцем — ПОЛАПЦЕМ, присл., рідко. Те саме, що навпомацки. Беркути відразу вдарилися вгору, Полапцем полізли равлики у нору (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 273). Словник української мови в 11 томах
  6. полапцем — По́лапцем нар. = полапки. От, не встаючи, полапцем намацаєш котру (грушу) біля себе пт й їси. Греб. 402. Словник української мови Грінченка