полаяти
ПОЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, кого.
1. Док. до ла́яти¹.
Аби вас [Христю і Пріську] випхнути з села .. А випхнути треба, бо зовсім пропаде Хведір. Думав, як полаю – оханеться... Кий біс! (Панас Мирний);
На цей раз зацікавило її, за що саме Артем отак полаяв Павлушу, отак уразив його й образив (А. Головко);
У розмовах ввічливий [Хома] і не лихослов. Ніколи не скаже: “Чорти б тебе взяли”, а як захоче кого полаяти, говорить: “Хай йому тямиться” (Григорій Тютюнник).
2. док. Лаяти якийсь час.
Так було тільки часом забуду, де що покладу: пані трохи мене полає та й перестане (І. Нечуй-Левицький);
Зайшов [Єгор], як завше, на відкатку, постояв, дивлячись на шків, полаяв (трохи, для порядку) нерозторопних новачків (М. Упеник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полаяти — -аю, -аєш, перех. 1》 Док. до лаяти I. 2》 док.Лаяти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полаяти — пола́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- полаяти — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- полаяти — ПОЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, перех. 1. Док. до ла́яти¹. Аби вас [Христю і Пріську] випхнути з села.. А випхнути треба, бо зовсім пропаде Хведір. Думав, як полаю — оханеться… Кий біс!... Словник української мови в 11 томах
- полаяти — Полаяти, -лаю, -єш гл. Побранить. Ой хоть била, хоть не била, тільки трохи полаяла. Чуб. V. 142. Словник української мови Грінченка