полин
ПОЛИ́Н, у́, рідко ПОЛИ́НЬ, ю́, ч.
Трав'яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих з міцним запахом і гірка на смак.
Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти (прислів'я);
На високих місцях поріс, як джунглі, сивий полин і п'янив повітря гіркими пахощами, густими й задушливими (М. Коцюбинський);
На жовтих пагорбах шумлять гіркий полин, жовті трави, колюче будячиння (В. Кучер);
Війнув вітерець – і полинь десь запах... (І. Нехода);
* Образно. Вона догадалась, що її свекруха недобра, і що під її солодкими словами ховається гіркий полин (І. Нечуй-Левицький);
* У порівн. Страшною стороною стало проти неї людське життя; гіркі, як полинь, думки будило воно в її голові (Панас Мирний);
* Образно. * У порівн. П'ятеро, у зеленій, як полин, формі, тримали гвинтівки, націлюючись (В. Петльований).
△ (1) Цитва́рний поли́н – лікарська багаторічна напівкущова рослина родини складноцвітих.
Значення в інших словниках
- полин — Полонення, бран; (єгипетський) неволя, рабство; (духовий) залежність; фр. іст. ЯСИР. Словник синонімів Караванського
- полин — -у, рідко полинь, -ю, ч. Трав'яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих із міцним запахом і гірка на смак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полин — поли́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- полин — Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти. Краще бути дуже бідною, ніж жити в достатку із нелюбим. Приповідки або українсько-народня філософія
- полин — Трав'яниста рослина або кущ; в Україні відомі види: п. звичайний (чорнобиль) і п. гіркий — обидві рослини мають лікувальні властивості; насіння п. цитварного (Середня Азія) використовують як протиглистний засіб при аскаридозі; естрагон (тархун) вирощують як овочеву пряну рослину. Універсальний словник-енциклопедія
- полин — ПОЛИ́Н (ПОЛИ́НЬ рідко) (трав'яниста або напівчагарникова рослина з сильним запахом, гірка на смак); ЄВШАН-ЗІ́ЛЛЯ фольк. (степовий); ЕСТРАГО́Н (вид цієї рослини, що використовується у фармакології та кулінарії). Словник синонімів української мови
- полин — Поли́н, -ну́; -лини́, -ні́в і поли́нь, -ню́; -лині́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полин — ПОЛИ́Н, у́, рідко ПОЛИ́НЬ, ю́, ч. (Artemisia Absinthium L.). Трав’яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих з міцним запахом і гірка на смак. Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- полин — Полин, -ну м. раст. Artemisia Absinthium L. Вх. Пч. І. 9. Шух. І. 21. Вона її напувала гірким полином. н. п. ум. полиночок. Ой в нелюба гірка губа, ще й гірша полиночку. Чуб. V. 998. Словник української мови Грінченка