полихати
ПОЛИХА́ТИ, а́є, недок., рідко.
Яскраво горіти; палати.
Квіти кидали їм [бійцям] під ноги, а ще полихали .. будинки (О. Іваненко);
// Яскраво світитися.
Полихали заграви пожеж, як розкидані незримою рукою чи вітром червоні прапори (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полихати — -ає, недок., рідко. Яскраво горіти; палати. || Яскраво світитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полихати — полиха́ти дієслово недоконаного виду палати рідко Орфографічний словник української мови
- полихати — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет. Словник синонімів української мови
- полихати — ПОЛИХА́ТИ, а́є, недок., рідко. Яскраво горіти; палати. Квіти кидали їм [червоноармійцям] під ноги, а ще полихали.. будинки (Ів., Таємниця, 1959, 102); // Яскраво світитися. Полихали заграви пожеж, як розкидані незримою рукою чи вітром червоні прапори (Довж., III, 1960, 372). Словник української мови в 11 томах