1. Словник української мови у 20 томах

половинчик

ПОЛОВИ́НЧИК, а, ч., розм., заст.

Міра в 1/8 літра, а також пляшка такої місткості; восьмушка.

Він усе точив з барильця та подавав половинчики, кватирки, півока, ока (М. Коцюбинський);

Пан, не договоривши, передав половинчика окономові і вийшов, а за ним і пани гості (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. половинчик — -а, ч., розм., заст. Міра в 1/8 літра, а також пляшка такої місткості; восьмушка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. половинчик — полови́нчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. половинчик — Полови́нчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. половинчик — ПОЛОВИ́НЧИК, а, ч., розм., заст. Міра в ⅛ літра, а також пляшка такої місткості; восьмушка. Він усе точив з барильця та подавав половинчики, кватирки, півока, ока (Коцюб., І, 1955, 20); Пан, не договоривши, передав половинчика окономові і вийшов, а за ним і пани гості (Л. Укр., III, 1952, 673). Словник української мови в 11 томах
  5. половинчик — Полови́нчик, -ка м. Самая маленькая бутылочка казенной водки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка