1. Словник української мови у 20 томах

половинщина

ПОЛОВИ́НЩИНА, и, ж., іст.

Оренда землі з віддачею половини зібраного врожаю власникові землі за користування нею.

Позбавлені основного засобу виробництва – землі або маючи злиденні наділи, селяни змушені були наймитувати у поміщиків і у куркулів, орендувати поміщицькі землі на началах половинщини і відробітків (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. половинщина — -и, ж., іст. Оренда землі з віддачею половини зібраного врожаю власникові землі за користування нею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. половинщина — полови́нщина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. половинщина — ПОЛОВИ́НЩИНА іст. (оренда землі з віддачею половини зібраного врожаю власникові землі), СПІЛ. — То тільки моя десятина, а пшениця людська. Половину за спіл, другу за позички (О. Кундзич). Словник синонімів української мови
  4. половинщина — ПОЛОВИ́НЩИНА, и, ж., іст. Оренда землі з віддачею половини зібраного врожаю власникові землі за користування нею. Відома під назвою половинщини форма господарства є одним з різновидів відробітків (Ленін, 17, 1971, 68)... Словник української мови в 11 томах
  5. половинщина — Половинщина, -ни ж. Половина недѣленнаго загона. (?) Козел. у. Словник української мови Грінченка