1. Словник української мови у 20 томах

пологий

ПОЛО́ГИЙ, а, е.

Який знижується поступово, не стрімко; спадистий; протилежне крутий.

З одного боку беріг [берег] пологий, рінь та мізерна левада, з другого – гора так і нависла кам'яними ребрами над рікою (І. Франко);

Вони пішли вздовж того ж арика з пологими бетонованими берегами (Іван Ле);

// Із спадистими краями.

Вона переїхала через широку пологу долину поточка Либеді (І. Нечуй-Левицький);

Спершу стояли [Фрунзе й Оленчук] на горбі при пологій впадині – спускові до Сиваша, а потім .. сіли обоє в тачанку і поїхали понад Сивашем (О. Гончар);

// Який має легкий спад.

Він [острів] хоч і великий, .. але нудний. Ліси – неприродно чорні. Пологі рівнини і поруч – гори кремнисті й облізлі (Ю. Яновський);

Тут, від берега, поле слалось пологою рівниною (В. Козаченко);

// Злегка закруглений.

На Україні помітили, що “коли в молодика ріжки круті, – це до негоди, а пологі – до доброї години” (з наук.-попул. літ.);

// Який росте не вгору, а стелеться по землі.

Перед нами степ і степ: дрібна суха трава і пологий повзучий бур'ян – ось і вся його рослинність (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пологий — -а, -е. Який знижується поступово, не стрімко; спадистий; прот. крутий. || Із спадистими краями. || Який має легкий спад. || Злегка закруглений. || Який росте не вгору, а стелеться по землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пологий — Спадий, спадкий, спадний, спідистий, опадистий, похилий, похилистий, схилий, згористий, розложистий, див. покатий Словник чужослів Павло Штепа
  3. пологий — поло́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. пологий — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. пологий — ПОЛО́ГИЙ, а, е. Який знижується поступово, не стрімко; спадистий; протилежне крутий. На території УРСР водна ерозія грунтів найбільш поширена на пологих і крутих схилах уздовж правих високих берегів долин та річок у лісостеповій і степовій зонах (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  6. пологий — Поло́гий, -а, -е Отлогій, покатый. Полога гора. Вх. Лем. 453. Пологі зелені луки. Левиц. І. 63. Словник української мови Грінченка