1. Словник української мови у 20 томах

полонинський

ПОЛОНИ́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до полони́на.

– Йди вночі суда [сюди], .. подамоси[ся] .. на Чорногору! На простори полонинські!.. (Г. Хоткевич);

// Який росте на полонині.

На сірому небі показалось блакитне озерце. Гостра полонинська трава сильніше запахла (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полонинський — -а, -е. Прикм. до полонина. || Який росте на полонині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полонинський — полони́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  3. полонинський — ПОЛОНИ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до полони́на. — Йди вночі суда [сюди],.. подамоси[ся].. на Чорногору! На простори полонинські!.. (Хотк., II, 1966, 127); // Який росте на полонині. На сірому небі показалось блакитне озерце. Гостра полонинська трава сильніше запахла (Коцюб., II, 1955, 322). Словник української мови в 11 томах
  4. полонинський — Полонинський, -а, -е = полонинний Звичаї, чари і полонинські примівки. Шух. І. 195. — хід. Выгонъ скота весной въ полонину. Шух. І. 197. Словник української мови Грінченка