1. Словник української мови у 20 томах

полоханий

ПОЛО́ХАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до поло́хати.

Були ще в цих безкраїх просторах місця, куди не докочувався гуркіт війни, де блищали край степу тихі світлі лимани і ще не полохане жодним пострілом птаство мирно паслося понад морем перед своїм осіннім відлетом... (О. Гончар).

2. у знач. прикм. Наляканий, боязкий.

Полоханий заєць і пенька боїться (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полоханий — див. бувалий Словник синонімів Вусика
  2. полоханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до полохати. 2》 у знач. прикм. Наляканий, боязкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полоханий — поло́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. полоханий — ПОЛО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поло́хати. 2. у знач. прикм. Наляканий, боязкий. Полоханий заєць і пенька боїться (Номис, 1864, № 5796). Словник української мови в 11 томах
  5. полоханий — Полоханий, -а, -е Напуганный, пугливый. Полоханий заєць і пенька боїться. Ном. № 5796. Словник української мови Грінченка