1. Словник української мови у 20 томах

поляпати

ПОЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., що.

1. Ляпаючи, забруднити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

І дьоготь у мене є... Але ж мало тільки поляпати ворота й причілок... Треба й написати щось... (Є. Кравченко).

2. Ляпати якийсь час; ляпнути по чомусь кілька разів.

Симонов ласкаво поляпав по плечу хлопця і пішов нагору (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поляпати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ляпаючи, забруднити все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. 2》 Ляпати якийсь час; ляпнути по чомусь кілька разів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поляпати — поля́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. поляпати — ПОЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Ляпаючи, забруднити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. — І дьоготь у мене є… Але ж мало тільки поляпати ворота й причілок… Треба й написати щось… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 97). Словник української мови в 11 томах
  4. поляпати — Поля́пати, -паю, -єш гл. Похлопать; пошлепать. Словник української мови Грінченка