1. Словник української мови у 20 томах

поліровка

ПОЛІРО́ВКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що полірува́ння.

Йому необхідно .. придбати інструмент, різні лаки для поліровки меблів, дошки (А. Шиян).

2. Блискуча, відполірована поверхня чого-небудь.

Вони посідали за невеликий полірований столик, приставлений до письмового стола з такою ж брунатною поліровкою (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліровка — -и, ж. Блискуча, відполірована поверхня чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліровка — поліро́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. поліровка — (-и) ж.; мол., жрм. Пиво чи вино, які вживають після міцніших напоїв. Разом із друзями хлопець набрався по саму зав'язку. І захотів ще й "поліровки". По те пиво молодик і подався у місцевий генделик (УМ, 26.01.2002). Словник жарґонної лексики української мови
  4. поліровка — ПОЛІРО́ВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що полірува́ння. Йому необхідно.. придбати інструмент, різні лаки для поліровки меблів, дошки (Шиян, Гроза.., 1956, 203). 2. Блискуча, відполірована поверхня чого-небудь. Словник української мови в 11 томах