політком

ПОЛІТКО́М, а, ч., іст.

Скорочення: політичний комісар.

Раптом розчинилися двері. На порозі політком: – Депеша! Під Царицином наші б'ють білих! (О. Довженко);

Приїхав від Головінформбюро політінструктор .. і одразу ж висунув його [Анатоля] на курінного політкома (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політком — політко́м іменник чоловічого роду, істота політичний комісар іст. Орфографічний словник української мови
  2. політком — ПОЛІТКО́М, а, ч., іст. Скорочення: політичний комісар. Раптом розчинилися двері. На порозі політком: — Депеша! Під Царицином наші б’ють білих! (Довж., І, 1958, 190); Приїхав від Головінформбюро політінструктор.. і одразу ж висунув його [Анатоля] на курінного політкома (Кач., II, 1958, 360). Словник української мови в 11 томах