політробітник

ПОЛІТРОБІТНИ́К, а́, ч., рідко.

Те саме, що політпрацівни́к.

* У порівн. Щоб рими гриміли розливами рік, світилась у слові доба вся, щоб слово було, як по-літробітник, яким я колись називався (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політробітник — політробітни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. політробітник — ПОЛІТРОБІТНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що політпрацівни́к. *У порівн. Щоб рими гриміли розливами рік, світилась у слові доба вся, щоб слово було, як по-літробітник, яким я колись називався (Сос., І, 1957, 454). Словник української мови в 11 томах