помагати

ПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМОГТИ́, ожу́, о́жеш, док.

1. Подавати допомогу кому-небудь, виконуючи допоміжну чи однакову з кимсь дію, роботу.

Скрізь встигала [Соломія] в роботі і в хаті, і в дворі, ще й на току та в клуні Романові помагала (І. Нечуй-Левицький);

Милевський робить загальний поклін і кидається за Санею помогти їй одягтись (Леся Українка);

– Ходімо, братця, поможемо чоловікові хліб набирати, – каже [Чіпка] до товаришів (Панас Мирний);

Став Леонід розповідати .. про хлопчика з Кінбурнської коси, що, як тільки став на ноги, вже помагав ватазі рибалок та братам тягати неводи з моря (О. Гончар);

// Подавати допомогу кому-небудь, підтримуючи важкий тягар.

– Помогли б, чи що? – Та й справді-бо, – кинувся до лантухів Цимбал (О. Гончар);

// Надавати матеріальну допомогу комусь.

[Левко:] Він [Кармелюк] усякому в біді помагає чи грішми, чи скотиною (С. Васильченко);

[Василь:] Не роби злого, люби ближнього, поможи бідному (Панас Мирний);

– Послали до нього [Махна] цілу депутацію із скаргою: “Батьку, поможи! Розпорядись видати продовольства... Вся залізниця голодує...” (О. Гончар);

// Полегшувати чиєсь важке становище.

Держава піклується, помагає пристарілим одиноким людям (з публіц. літ.);

// Рятувати, захищати від кого-, чого-небудь.

[Орест:] Сергію Петровичу, Олександро Вікторівно! .. Рятуйте, поможіть! (Леся Українка);

– Товаришу, просю [прошу] вас, ну, порятуйте хоч ви! Уб'ють, може й сю ніч!.. Ну, поможіть! (А. Головко).

2. Призводити до бажаних наслідків, робити потрібний вплив.

– Тут помагали і гордощі. Мені не хотілось признатись перед собою, що я помилилась (Леся Українка);

Плуг ледве сунеться .. Не помагає і батіг (Д. Бедзик);

Бійка не помогла. Все залишилось, як було (М. Коцюбинський);

Одговоряла, одговоряла, але Артем .. – раз уже надумав, буде так. Не помогло материне одговорення (А. Головко);

// Сприяти одужанню, поліпшувати стан чийогось здоров'я.

Лежала вона й тихо стогнала. І ліки вже не помагали (І. Нечуй-Левицький).

◇ Дасть (помо́же, пошле́) Бог (Госпо́дь, заст. Біг, Бі) [милосе́рдний] див. Бог;

(1) Помага́й / поможи́ Бо́же (заст. Біг, Бі) (кому і без дод.):

а) уживається як побажання кому-небудь успіху в чомусь.

Помагай Бі Нам на усе добре! (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Я, мамо, – каже Чіпка, – піду .. на ярмарок: – чи не куплю коняки. – Боже тобі поможи, сину! (Панас Мирний);

б) уживається як традиційна формула при вітанні з доброзичливими побажаннями.

– Коли чую: – Боже помагай, і день вам добрий! – Дивлюсь – се наша сусіда (Марко Вовчок);

Жінки .. здалеку гукають Яреськам: – Боже поможи! (О. Гончар);

– Помагай Біг! – гукнув вищий [чоловік] з пронизливими очима. – А може б самі помогли! – відказав Саливон (П. Панч);

(2) Помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму) – посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось.

Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі... Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти... (В. Сосюра);

Я ж тобі кажу: зумію сій біді запомогти (Я. Щоголів);

Весною скільки просив Варчука, щоб не визначав Степаниди в Німеччину. .. Коли б було чим задобрити, коли б не забрали корови – хоч на якийсь час зарадив горю (М. Стельмах);

– Не вдаваймося в розпуку. Може, ще пощастить зарадити лиху (В. Владко).