помалу
ПОМА́ЛУ, присл.
1. Повільно, не поспішаючи.
Юра помалу, обережно брів по воді (І. Франко);
Поїзд посувався помалу (В. Собко).
2. Поступово, не зразу.
Капризувала [дитина], плакала, їсти не хотіла, далі помалу вщухла (С. Васильченко);
Вінок уже замовлено, і гроші на нього помалу збираються (М. Коцюбинський);
Помалу мої болі, викликані листом Мотрі, почали вщухати (М. Чабанівський).
3. з част. не. Дуже, надзвичайно.
Защеміло серденько в моєї Лесі, .. жаль їй було не помалу на свого ясного жениха, на Сомка Якима (П. Куліш);
Жаль буде не помалу, Любив дівчину змалу, Любив та й не взяв (з народної пісні).
4. Без зайвих вимог, скромно, просто.
– Все ми гуртом робимо, та й живемо собі помалу, нікого не зачіпаючи (Панас Мирний).
◇ (1) Пома́лу ви (ти)! – уживається для вираження кому-небудь застереження, попередження або загрози не робити чогось.
– Помалу ви, потерчата! – скрикнула налякана Маріора, притримуючи стіл рукою (М. Коцюбинський);
Та помалу ти з тим квачем! Ось на мене ляпнуло! (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- помалу — пома́лу прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- помалу — пр., поволі, повільно, тихо, без поспіху, як мокре горить; поступово, не одразу; потроху; скромно, не пишно; (!) обережно!; помалу-малу, помаленьку. Словник синонімів Караванського
- помалу — див. поволі Словник синонімів Вусика
- помалу — присл. 1》 Повільно, не поспішаючи. 2》 Поступово, не зразу. 3》 У невеликій кількості; потроху, трохи. 4》 Без зайвих вимог, скромно. Помалу ви (ти і т. ін.)! — вигук, яким застерігають, попереджують кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помалу — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО... Словник синонімів української мови
- помалу — Пома́лу, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- помалу — ПОМА́ЛУ, присл. 1. Повільно, не поспішаючи. Юра помалу, обережно брів по воді (Фр., IV, 1950, 426); Поїзд посувався помалу (Собко, Шлях.., 1948, 98). 2. Поступово, не зразу. Капризувала [дитина], плакала, їсти не хотіла, далі помалу вщухла (Вас. Словник української мови в 11 томах
- помалу — Пома́лу нар. 1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Чуб. III. 34. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32. 2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай. Словник української мови Грінченка