1. Словник української мови у 20 томах

помарширувати

ПОМАРШИРУВА́ТИ, і рідко ПОМАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Марширувати якийсь час.

2. жарт. Піти в якомусь напрямку, до когось.

Вітя, рачкуючи, підвівся з колін і помарширував, похитуючись, до клуні (С. Васильченко);

Поручник загорнувся знову у ковдру .. і заснув, а Швейк помарширував до Кіралігіди (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Вони [солдати] вдвох самі глухої пори .. помаршували через окуповане, обтикане німецькими патрулями й заставами місто до лікарні (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помарширувати — помарширува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помарширувати — -ую, -уєш, док. 1》 Марширувати якийсь час. 2》 жарт. Піти в якомусь напрямку, до когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помарширувати — ПОМАРШИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Марширувати якийсь час. 2. жарт. Піти в якомусь напрямку, до когось. Вітя, рачкуючи, підвівся з колін і помарширував, похитуючись, до клуні (Вас., Вибр., 1954, 259); Поручник загорнувся знову у ковдру.. Словник української мови в 11 томах