1. Словник української мови у 20 томах

помежований

ПОМЕЖО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до помежува́ти.

Грядки на городі помежовані стежками (Ю. Смолич);

На рівнинах за селом розгортались густо помежовані поля (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помежований — помежо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. помежований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помежувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помежований — ПОМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помежува́ти. Технічні культури були обведені захисними рівчаками, грядки на городі помежовані стежками (Смолич, День.., 1950, 90); На рівнинах за селом розгортались густо помежовані поля (Гончар, І, 1954, 289). Словник української мови в 11 томах