померзлий
ПОМЕ́РЗЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до поме́рзти.
2. у знач. прикм. Який загинув від морозу, холоду.
Померзлі виноградники потребують найстараннішого проведення всіх агротехнічних заходів (з наук. літ.).
3. у знач. прикм. Який дуже змерз, відчувши холод, мороз.
Померзлі, мокрі, озвірілі .. В багні, в якімсь липучім зіллі, Ми повертались до села... (М. Рильський).
4. у знач. прикм., рідко. Який затвердів від морозу, перетворився в кригу; промерзлий.
Скрипить померзлий сніг з-під підошов (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- померзлий — поме́рзлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- померзлий — [померзлией] м. (на) -злому/-з'л'ім, мн. -з'л'і Орфоепічний словник української мови
- померзлий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до померзти. 2》 у знач. прикм. Який загинув від морозу, холоду. 3》 у знач. прикм. Який дуже змерз, відчувши холод, мороз. 4》 у знач. прикм., рідко. Який затвердів від морозу, перетворився на кригу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- померзлий — ПОМЕ́РЗЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до поме́рзти. 2. у знач. прикм. Який загинув від морозу, холоду. Померзлі виноградники потребують найстараннішого проведення всіх агротехнічних заходів (Хлібороб Укр., 5,, 1967, 31). 3. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах
- померзлий — Померзлий, -а, -е Смерзшій. Словник української мови Грінченка