помстити
ПОМСТИ́ТИ, мщу́, мсти́ш, док., рідко.
Те саме, що помсти́тися.
Клянемося ми всі, що за їх [героїв] помстимо, Всі ваші [ворогів] злочинства згадаєм, Яке надівали на край ви ярмо, Як тяжко знущались над краєм (О. Олесь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помстити — помсти́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- помстити — -мщу, -мстиш, док., рідко. Те саме, що помститися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помстити — МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док. Словник синонімів української мови
- помстити — ПОМСТИ́ТИ, мщу́, мсти́ш, док., рідко. Те саме, що помсти́тися. Клянемося ми всі, що за їх [героїв] помстимо, Всі ваші [ворогів] злочинства згадаєм, Яке надівали на край ви ярмо, Як тяжко знущались над краєм (Олесь, Вибр., 1958, 64). Словник української мови в 11 томах
- помстити — Помстити, -мщу, -стиш гл. = помститися. Грин. І. 66. Словник української мови Грінченка