помічений
ПОМІ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до помі́тити.
Зв'язковий .. розповів, що наші вибили німецький заслін, помічений вночі Красовим (І. Багмут);
Не помічений ним Сергій спинився за три кроки, не спускаючи на землю чемодана (В. Козаченко);
Женьшень відомий людству вже близько 3 тисяч років тому, коли були помічені його цілющі властивості (з наук.-попул. літ.);
В одних [курей] крильця помічені чимось червоним, а в других шийки обведені школярським фіолетовим чорнилом... (О. Гончар);
Помічена падуча зірка зараховувалася тій з дівчаток, яка перша помітить, “зловить” її (В. Козаченко);
// у знач. прикм.
– Мітку шукай. Знайшли помічені дерева і до самого обіду працювали [різали дерева] справно, без жодного перекуру (Григорій Тютюнник);
// помі́чено, безос. пред.
– В народі давно вже помічено... Доки пташка сидить на гнізді, ніколи її не зачепить [шуліка]... (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- помічений — помі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- помічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помітити. || помічено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помічений — 1. зауважений, див. помічати 2. зазначений, див. маркувати Словник чужослів Павло Штепа
- помічений — ПОМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помі́тити. Зв’язковий.. розповів, що наші вибили німецький заслін, помічений вночі Красовим (Багмут, Записки.., 1961, 34); Не помічений ним Сергій спинився за три кроки, не спускаючи на землю чемодана (Коз. Словник української мови в 11 томах