пом'якшувати

ПОМ'Я́КШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОМ'ЯКШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., що.

1. Робити м'яким, еластичним.

Щоб полегшити обробку металу, його треба пом'якшити (з навч. літ.);

// Позбавляти вапнистих солей воду, якийсь розчин і т. ін., надаючи таким рідинам чи речовинам властивостей легко розчиняти мило.

Воду можна пом'якшити, пропускаючи її через пермутитовий (глауконітовий) пісок (з наук. літ.);

* Образно. Музика пом'якшує людські серця (М. Томчаній).

2. перен. Робити кого-небудь добродушнішим, поблажливішим.

Любов поранить і обманить, Любов пом'якшує й старить (М. Рильський);

// Робити щось приємнішим, ласкавішим.

Велика похмура зала в замку воєводи; її дикого вигляду не можуть пом'якшити розкішні килими й парча (І. Кочерга);

Її усмішка на мить пом'якшила суворий вираз смаглявого високочолого обличчя Віктора (П. Автомонов);

// Робити менш різким, менш грубим (слово, вираз і т. ін.).

– Що тобі, дочко? – звернувся похмурий сусід, пом'якшуючи звертання (Іван Ле);

– А що вам таке? – І, щоб пом'якшити трохи грубість свого запитання, додав: – Це як за кожного так переживати... (А. Головко).

3. перен. Робити слабшим, менш відчутним.

Гаряче припікало сонце, але море пом'якшувало спеку (М. Трублаїні);

Буддисти шляхом самовідданої любові до всіх .. людей пом'якшують земні прикрощі й страждання (з наук.-попул. літ.);

Намагалася [Ольга Борисівна] зробити так, щоб пом'якшити удар, .. намагалася нічим не образити цю горду поранену душу (В. Собко);

// Утихомирювати, вгамовувати (почуття, переживання і т. ін.).

Мені й досі дивно, як такий голос, що у церкві підіймався до самого неба, не міг пом'якшити дядькової злоби (М. Стельмах);

Пом'якшити гнів;

// Робити менш суворим, менш тяжким.

[Пурхавка:] Він не тільки свої [вірші] читає, а й Лермонтова і Лесі Українки. [Василина:] А... Лермонтова, Лесі... Тоді це пом'якшує твою провину (О. Корнійчук);

Голик намагається пом'якшити оргвисновки (О. Довженко).

4. перен. Згладжувати, приховувати що-небудь.

Тож не шкодуй, і не жалуй мене, й не пом'якшуй нічого, А розкажи все докладно, що бачить тобі довелося (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

Пом'якшувати неприємний інцидент;

Пом'якшити свою непримиренність до опозиції;

// Послаблювати гостроту вияву взаємодії протилежних сил, думок і т. ін.

5. перен. Робити менш різким, більш приємним для зору, слуху.

Каганчик скупо блимав біля лейтенанта, ледве пом'якшував згусклу темряву в бліндажі (Іван Ле).

6. Робити теплішим, без різких коливань температури (погоду, клімат і т. ін.).

Ліс – вірний друг хлібороба. Він є збирачем вологи, тим фактором, який пом'якшує клімат, рятує посіви від посухи (з публіц. літ.).

7. лінгв. Вимовляти приголосні звуки з додатковою артикуляцією, підносячи середню частину спинки язика до твердого піднебіння; палаталізувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пом'якшувати — Зм'якшувати; (гостроту) зменшувати, (спеку) послаблювати; (пристрасті) утихомирювати, вгамовувати; (незгоди) нівелювати, згладжувати; (кару) полегшувати; (звуки) лінґ. паляталізувати. Словник синонімів Караванського
  2. пом'якшувати — -ую, -уєш, недок., пом'якшити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Позбавляти вапнистих солей воду, якийсь розчин і т. ін., надаючи таким рідинам чи речовинам властивостей легко розчиняти мило. 2》 перен. Робити кого-небудь добродушнішим, поблажливішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пом'якшувати — пом'я́кшувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. пом'якшувати — ПАЛАТАЛІЗУВА́ТИ лінгв., ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ. — Док.: палаталізува́ти, пом'якши́ти. ПОМ'Я́КШУВАТИ (робити м'яким, м'якшим), ЗМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ. — Док.: пом'якши́ти, зм'якши́ти. — Чай, кажуть, зміцнює дух, пом'якшує серце, відгонить кволість (Ю. Словник синонімів української мови