понаганяти
ПОНАГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОНАГО́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що.
1. Вигнати багатьох звідки-небудь.
Понаганяти худобу з города.
2. Пригнати одного за одним або групами куди-небудь багатьох.
Повен двір овець .. понагонив (Сл. Б. Грінченка);
На торговицю свиней понаганяли.
3. безос., розм. Нарости, утворитися (про ґулі, пухлини, набряки і т. ін.).
– Ще не заклеєний [конверт]. А чим би його... – Як чим? А ґлеєм! Там на'дній вишні, як кулаки, понагонило (І. Вирган).
4. розм. Непомірно збільшити розмір чого-небудь (плату, ціни).
Понаганяли ціни, що далі нікуди.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаганяти — понаганя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понаганяти — -яю, -яєш і понагонити, -ню, ниш, док., перех. 1》 Вигнати багатьох звідки-небудь. 2》 Пригнати одного за одним або групами куди-небудь багатьох. 3》 безос., розм. Нарости, утворитися (про ґулі, пухлини, набряки і т. ін.). 4》 розм. Непомірно збільшити розмір чого-небудь (плату, ціни). Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаганяти — ПОНАГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОНАГО́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Вигнати багатьох звідки-небудь. Понаганяти свиней з города. 2. Пригнати одного за одним або групами куди-небудь багатьох. Повен двір овець.. понагонив (Сл. Гр.). 3. безос., розм. Словник української мови в 11 томах
- понаганяти — Понаганяти, -ня́ю, -єш гл. Нагнать, пригнать, согнать. Коней понаганяли. Драг. 203. Словник української мови Грінченка