понадбати
ПОНАДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, рідко.
Надбати багато чого-небудь.
– Я все оце міркувала, Та аж сумно стало: Одинокі зостарілись... Кому понадбали Добра цього?.. (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понадбати — понадба́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- понадбати — -аю, -аєш, док., перех., рідко. Надбати багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понадбати — ПОНАДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Надбати багато чого-небудь. — Я все оце міркувала, Та аж сумно стало: Одинокі зостарілись… Кому понадбали Добра цього?.. (Шевч., І, 1951, 313). Словник української мови в 11 томах