понадуватися

ПОНАДУВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Наповнившись повітрям, газом і т. ін., збільшитися в розмірах (про багато чого-небудь).

* Образно. Понадувались зорі, як не лопнуть, місяць осунувся нижче (С. Васильченко);

// Надути щоки (про багатьох).;

// Збільшитися в об'ємі від напруження (про жили, м'язи і т. ін.).

На довгій тонкій шиї понадувалися жили, мов понатягане мотуззя (І. Франко);

Очі їй загорілися вогнистим блиском, на лобі понадувалися жили, запалі щоки затремтіли (Л. Юхвід);

// Втратити форму, витягнутися (про певні місця на одязі); повіддуватися.

[Іван:] Як одягнусь, як прийду на бал... У справжньому костюмі... Не те що оцей, школярський. Ось і коліна пооддувались... [Вася:] Атож. Понадувались, як бульби (І. Микитенко).

2. Втягнувши голову, настовбурчити пір'я (про птахів).

Отак кричали і летіли Ворони з трьох сторон, і сіли На маяку, що на горі Посеред лісу, усі три. Мов на мороз, понадувались (Т. Шевченко).

3. перен., розм. Набрати гордовитого, пихатого вигляду (про багатьох).

Архімандрит і протоєрей навіть понадувались, що там молоднеча так сміливо сіла близько коло їх, трохи не рядом (І. Нечуй-Левицький);

// Набрати незадоволеного, ображеного вигляду (про багатьох).

Писарша і вчительша зирнули одна на другу і понадувались (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

понадуватися

Значення в інших словниках