понажинати
ПОНАЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Нажати багато чогось.
На другий день знов носила вона Хвеська до батька, щоб дав чим-небудь поперевозити копи, що понажинала (О. Стороженко);
Як понажинали ми тієї гречки та як понаставляли кіп..! (народний жарт).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понажинати — понажина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понажинати — -аю, -аєш, док., перех. Нажати багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понажинати — ПОНАЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Нажати багато чогось. На другий день знов носила вона Хвеська до батька, щоб дав чим-небудь поперевозити копи, що понажинала (Стор., І, 1957, 37); Як понажинали ми тієї гречки та як понаставляли кіп..! (Україна.., І, 1960, 313). Словник української мови в 11 томах