поназбируватися

ПОНАЗБИ́РУВАТИСЯ, уємося, уєтеся і ПОНАЗБИРА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Зібратися в одному місці (про багатьох).

Частісінько, як тільки що до лавки пани поназбираються, то тут де і озьмуться [візьмуться] і москалі, і цигани (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. Зібратися поступово; нагромадитися (про багато чого-небудь).

За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір'ю золили його в жлукті цілий ранок (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поназбируватися — поназби́руватися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. поназбируватися — -уємося, -уєтеся і рідко поназбиратися, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Зібратися в одному місці (про багатьох). 2》 Зібратися поступово; нагромадитися (про багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поназбируватися — ПОНАЗБИ́РУВАТИСЯ, уємося, уєтеся і рідко ПОНАЗБИРА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Зібратися в одному місці (про багатьох). Частісінько, як тільки що до лавки пани поназбираються, то тут де і озьмуться [візьмуться] і москалі, і цигани (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах