понамерзати
ПОНАМЕРЗА́ТИ, а́є, док.
Утворившись від морозу, нагромадитись у багатьох місцях (про паморозь, лід і т. ін.).
На деревах понамерзала ожеледь (І. Волошин);
Під берегами вже понамерзала крига (А. Шиян);
// безос.
Після ожеледі на деревах понамерзало на палець льоду (Є. Гуцало);
// Покритися памороззю, льодом і т. ін. (про багато чого-небудь, у багатьох місцях).
Понамерзали хлопцям вуси... (С. Воскрекасенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понамерзати — понамерза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понамерзати — -ає, док. Утворившись від морозу, нагромадитись у багатьох місцях (про паморозь, лід і т. ін.). || безос. || Покритися памороззю, льодом і т. ін. (про багато чого-небудь, у багатьох місцях). Великий тлумачний словник сучасної мови
- понамерзати — ПОНАМЕРЗА́ТИ, а́є, док. Утворившись від морозу, нагромадитись у багатьох місцях (про паморозь, лід і т. ін.). На деревах понамерзала ожеледь (Вол., Місячне срібло, 1961, 336); Під берегами вже понамерзала крига (Шиян, Партиз. край, 1946, 24); // безос. Словник української мови в 11 томах
- понамерзати — Понамерзати, -заємо, -єте гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах. Словник української мови Грінченка