понариваний
ПОНАРИ́ВАНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до понарива́ти¹;
// понари́вано, безос. пред.
Понаривано трави кролям.
ПОНАРИ́ВАНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до понарива́ти².
Понаривані пальці на руках;
// понари́вано, безос. пред.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понариваний — понари́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- понариваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаривати. Великий тлумачний словник сучасної мови