понародовити
ПОНАРО́ДОВИТИ, лю, иш, док., рідко, книжн.
Надати народності.
Іноді, напр., у байці “Охрімова свита”.., з усіх заходів д. Глібову понародовити, поукраїнити сюжет не виходить нічогісінько (М. Драгоманов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понародовити — понаро́довити дієслово доконаного виду надати народності книжн., рідко Орфографічний словник української мови