понаставляний

ПОНАСТА́ВЛЯНИЙ, і рідко ПОНАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до понаставля́ти.

Серед двору столи понаставляні й понакривані .. – пий, душе, їж, душе, чого забажаєш (з казки);

А там серед двору столи понаставлені, понакривані (О. Іваненко);

// понаста́влено, безос. пред.

На ослонах, на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння – горщиків, мисок, ложок (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me