понаставляний
ПОНАСТА́ВЛЯНИЙ, і рідко ПОНАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до понаставля́ти.
Серед двору столи понаставляні й понакривані .. – пий, душе, їж, душе, чого забажаєш (з казки);
А там серед двору столи понаставлені, понакривані (О. Іваненко);
// понаста́влено, безос. пред.
На ослонах, на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння – горщиків, мисок, ложок (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me