понасталювати
ПОНАСТА́ЛЮВАТИ, юю, єш, недок., ПОНАСТАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, що, док., розм.
Насталити і нагострити що-небудь у якійсь кількості (про багатьох).
[Відьма:] Хутчій гайда до коваля: Він зуби нам понасталя (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понасталювати — Понаста́лювати, -люю, -єш гл. Насталить (во множествѣ). Словник української мови Грінченка