понатікати
ПОНАТІКА́ТИ, а́є, док.
Натекти в багатьох місцях.
В тумані вони [діди] самі стояли, мов туман, і навіть каламутні сльози на їхніх очах, здавалось, понатікали з передвесняної імли (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понатікати — понатіка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понатікати — -ає, док. Натекти в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понатікати — ПОНАТІКА́ТИ, а́є, док. Натекти в багатьох місцях. В тумані вони [діди] самі стояли, мов туман, і навіть каламутні сльози на їхніх очах, здавалось, понатікали з передвесняної імли (Стельмах, І, 1962, 389). Словник української мови в 11 томах