1. Словник української мови у 20 томах

поначіплюваний

ПОНАЧІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поначі́плювати.

По стінах скрізь були поначіплювані портрети царів та генералів (І. Нечуй-Левицький);

Ці говорильні [гучномовці], поначіплювані на кожному кроці, вже добре надокучили Сахно (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поначіплюваний — поначі́плюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поначіплюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поначіплювати. || поначіплювано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поначіплюваний — ПОНАЧІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поначі́плювати. По стінах скрізь були поначіплювані портрети царів та генералів (Н.-Лев., IV, 1956, 136); Ці говорильні [гучномовці], поначіплювані на кожному кроці, вже добре надокучили Сахно (Смолич, І, 1958, 63). Словник української мови в 11 томах