понижуватися

ПОНИ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОНИЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОНИ́ЗИТИСЯ, и́жуся, и́зишся, док.

1. тільки 3 ос. Ставати нижчим за рівнем.

За останні десятиріччя ґрунтові води на Київщині понизилися в окремих місцях до 20 метрів (з газ.).

2. Скорочуватися (про розмір, кількість, наявність чого-небудь).

Як видно з дослідів, із зменшенням густоти насадження понижується і цукристість (з наук. літ.).

3. Зменшуватися, послаблюватися (про ступінь вияву чого-небудь).

Температура понижується;

// Ставати тихшим (про голос, звук і т. ін.).

– Яке непоштиве вдалось, – здивувався Палилюлька, і голос його вкрадливо понизився: – Ану, хлопці, всипте йому з десяток, щоб не був таким розумним (М. Стельмах);

// Ставати менш величним, менш значним.

Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п'яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; тоді єси великий справді ти (Уляна Кравченко).

4. Ставати нижчим за звучанням.

Його голос запанував над іншими, він то понижувався до густого баса, то злітав до різкого зойку (М. Ю. Тарновський).

5. розм. Те саме, що прини́жуватися 1.

– Цілуй кулак! Вона поцілувала прилюдно... – Цілуй у підошву! Треба понижаться: .. Поцілувала і в п'ятку... (Ганна Барвінок);

Але занадто вже багато терпів опришок там, коло вогню, занадто багато понижався, щоби не нагородити себе тут повнотою власті (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

понижуватися

Значення в інших словниках