понизати
ПОНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., що.
1. Док. до низа́ти 1, 2.
Микола порізав шматки сала на четвертини, понизав їх на мотузок і почепив осавулисі на шию (І. Нечуй-Левицький).
2. Обнизати багато чого-небудь;
// перен. Розміститися рядами.
По взбіччях [узбіччях] гір і жовтих скель Палати в камінь повростали; Плющі розкинулись до стель і ґанки стіни понизали (Я. Щоголів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понизати — пониза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понизати — -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Док. до низати 1), 2). 2》 Обнизати, нанизати багато чого-небудь. || перен. Розміститися рядами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понизати — ПОНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех. 1. Док. до низа́ти 1, 2. Микола порізав шматки сала на четвертини, понизав їх на мотузок і почепив осавулисі на шию (Н.-Лев., II, 1956, 191). 2. Обнизати багато чого-небудь; // перен. Розміститися рядами. Словник української мови в 11 томах
- понизати — Понизати, -жу, -жеш гл. Нанизать (во множествѣ). Чи зумієш ти намисто понизати? Харьк. у. Словник української мови Грінченка