пониряти

ПОНИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.

Попірнати.

Палійчук .. попхнув її [керму] ногою, і вона, пересікаючи воду, пониряла у хвилях (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me